Як швидко летить час… Я пам'ятаю, як 11 років тому вступила на поріг цієї школи ще зовсім маленькою, несміливою дівчинкою, яка боялася привітатися навіть із старшокласниками . А зараз з'явилася перед вами такою сміливою, гордою за свою школу, щасливою, що  провела стільки часу в компанії найкращих людей: вчителів, однокласників, друзів... Зараз, коли ми вже востаннє виходимо на ці сходи, ми ще до кінця не усвідомили, що це прощання, що це такий шкільний звичай, який відходить у минуле, не розуміємо, що безтурботні шкільні роки уже залишаються у нашій пам'яті назавжди. Мені навіть не віриться, що не доведеться заповнювати щоденник, готувати домашнє завдання на ті предмети, які вдавалися найважче, викручуватися через невиконане домашнє завдання, переживати за кожну отриману двійку, не віриться, що не побачу щасливі обличчя однокласників. Тільки тепер ми усвідомлюємо, як нам цього бракуватиме.
Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання світу. А ще подарувала нам хвилини спілкування... Читати все